Історія Елітнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області

Історія Елітнянської загальноосвітньої школи I-III ступенів Харківської районної ради Харківської області сягає в 30-ті роки XX століття. Роком заснування школи вважається 1932 рік. В той далекий час в селищі Ленінка в невеликому одноповерховому будинку навчалися діти. Це була Ленінська школа.
Пройшли роки… І ось ясного осіннього вересневого дня серед мальовничого селища Елітне виросла красива, простора, двоповерхова будівля – нова школа. Свої двері вона відчинила першого вересня 1968 року. То була визначна подія в житті не тільки мешканців селища, а й нашого директора школи Борисовської Ніни Вікторівни, бо це вона, учениця першого класу, дає Перший дзвоник Першого вересня 1968 року в новій Ленінській восьмирічній школі.
Першим директором школи був Чижик Михайло Іванович, історик за фахом, добра чуйна людина. Того року до школи прийшло навчатися 189 учнів, і найчисельнішим був перший клас – 47 учнів.
Йшли роки, змінювалися учні, вчителі, директори шкіл. В 1972 році школу очолив Рєпа Василь Федорович, людина сильна і красива душею, ветеран Великої Вітчизняної війни. Як історик, Василь Федорович творив історію Батьківщини і школи. Все його життя, всі справи були підпорядковані великому світлому почуттю – любові до своєї Батьківщини, народу, учнів. Як уважно слухали школярі з вуст директора розповіді про подвиги радянських воїнів у роки війни на уроках пам'яті! Адже це життя і подвиг самого Рєпи Василя Федоровича. Сімнадцятирічним юнаком він став до лав Червоної Армії, всю війну був на фронті, а довгоочікуваний День Перемоги зустрів під Москвою, лікуючись у шпиталі. І ось ця прекрасна людина, багата знаннями і життєвим досвідом, стала керівником колективу учителів Ленінської восьмирічної школи.
Серед перших учителів школи було багато талановитих і яскравих особистостей. Завуч і вчитель математики Нестеренко Клавдія Іванівна, вчителі початкових класів Ігнатенко Катерина Іванівна, Алексєєнко Ніна Григорівна, Чижик Віра Трохимівна, Колеснікова Надія Василівна, вчитель російської мови та літератури Манікіна Діана Павлівна, вчитель української мови та літератури Кривуца Любов Михайлівна, вчитель хімії та біології Кириленко Володимир Олексійович.
Історію школи створюють учителі, тому розповідь про школу – це розповідь і про вчителя. Все починається з малого: колосок із паростка, будинок із цеглини, а школа – із першокласників. Ветераном школи була і Алексєєнко Ніна Григорівна. Випускники минулих років тепло згадують цікаві уроки вчительки, її добре серце і педагогічний талант, який з роками досконалішав. В школу Ніна Григорівна прийшла в двадцятирічному віці, і з тих пір жоден день її життя не проходив без учнів і улюбленої праці.
Минає час, і малюки початкової школи стають учнями старших класів. В чиї ж руки потраплять ці юні, ніжні душі? І діти, і батьки, хвилюючись, чекають відповідь на це питання. З радістю і гордістю вони ставали учнями Кривуци Любові Михайлівни – вчителя з великим досвідом, прекрасного організатора, яка вміла знайти спільну мову не тільки з дітьми, а й з батьками. Протягом багатьох років вона була організатором екскурсій по вивченню рідного краю і Батьківщини, провела багато виховних заходів у школі. Разом зі своїм чоловіком, вчителем фізики, Кривуцою Олексійом Йосиповичем, Любов Михайлівна виховала і підготувала до дорослого життя майбутніх лікарів, вчителів, трактористів, інженерів. Тепло згадує про Любов Михайлівну випускниця школи, педагог за професією, яка сьогодні знаходиться на заслуженому відпочинку, Омельченко Раїса Несторівна: "Всі знають про те, що споруду кожного суспільства тримає на своїх плечах учитель. І навіть коли сутужно, в нього лишається ще індивідуальна дія, прагнення виконати свій обов'язок як найкраще. Висококваліфікованим, чуйним і водночас вимогливим вчителем була Кривуца Любов Михайлівна, яка працювала в Ленінській школі майже 40 років,40 років - це великий трудовий шлях на освітянській ниві, її доброту, чуйність, щедрість завжди відчували ті люди, які були поруч.Свій освітянський шлях вона розпочала учителем української мови та літератури. Любов Михайлівна була улюбленим педагогом багатьох дітей та батьків. Надзвичайною шаною, повагою і любов'ю користувалася серед своїх колег.Непросто бути жінкою на цій землі. Вдвічі складніше бути жінкою самостійною, принциповою, вірною своїм ідеалам, лишатися чесною зі своїми учнями. Любов Михайлівна була саме такою. Вічна їй пам'ять.
Багато добрих слів кажуть колеги та учні школи про вчителя російської мови та літератури Попову Ларису Іванівну. Вона прийшла в Елітнянську ЗОШ І-ІІІ ступенів в 1987 році, у зв'язку зі зміною місця проживання. До цього Лариса Іванівна працювала у Вільхівській середній школі. Її чудові уроки, виховні заходи до цих пір згадують не тільки елітняни, але й вільхівці. Зі скорботою і гіркотою ми думаємо про те, що Лариси Іванівни вже немає з нами. Та все добре залишається в пам'яті учнів, батьків і колег про цю прекрасну жінку, матір, учителя.
Історія школи – це і її спортивне життя. Всі спортивні досягнення школи пов'язані з учителем фізичного виховання Дем'яненком Борисом Павловичем. Молодим спортсменом він прийшов у школу в 1969 році і пропрацював до 1996 року. Багато заходів проводилося для учнів школи, в численних змаганнях району брали участь вихованці Бориса Павловича. Спортивний зал школи був центром здоров'я і спортивних досягнень селища.
З гордістю згадуємо про те, що свій трудовий шлях Корнієнко Яків Порфирович розпочинав вчителем української мови та літератури, та згодом став начальником Головного управління нормативного забезпечення і взаємодії з регіонами при Міністерстві освіти і науки України. Колеги згадують ті роки, коли працювали з ним: його веселий характер, ерудиція, літературний талант, який він міг розвивати і втілювати, працюючи кореспондентом газети "Ленінська зміна".
З якою ніжністю згадують учні вчителя англійської мови Костромітіну Олену Яківну! Скільки уваги було приділено оформленню кабінету англійської мови! Багато проводилося святкових ранків, вечорів, до яких залучалися батьки. Сьогодні Олена Яківна на пенсії, але продовжує захоплювати односельців своїм талантом вишивання.
В 1973 році педагогічний колектив школи влилася Журова Лариса Єгорівна, вчитель української мови та літератури. Інтелігентна, тактовна, вона зачарувала дітей і колег. Її доброта, чиста українська мова, прекрасне знання літератури та любов до книг передались і її учням.
З теплотою в серці згадують учні та вчителі Бондаренка Миколу Калениковича, який більше 15 років працював завучем та вчителем української мови і літератури в школі, зараз знаходиться на заслуженому відпочинку.
Справжній ветеран нашої школи – Глянцева Зінаїда Олексіївна, вчитель хімії та біології. Закінчивши Харківський педагогічний інститут, Зінаїда Олексіївна за направленням приїжджає в 1971 році в Ленінську восьмирічну школу викладати хімію та біологію. Відразу ж вона взялася до роботи на пришкільній ділянці. Скільки було проведено дослідів юними натуралістами, скільки радісних і гірких хвилин було пережито вчителем та учнями під час вирощування різних культур! Та їх праця не пройшла марно. На обласній виставці-конкурсі "Щедрість рідної землі" Зінаїда Олексіївна зі своїми вихованцями посіли друге місце. Рукам цього вчителя в школі створено кімнату хліба.
Йшли роки, підростали школярі. І ось естафету вчителів прийняло нове покоління педагогів. Це нинішній директор школи Борисовська Ніна Вікторівна. Після закінчення Елітнянської середньої школи та Харківського педагогічного інституту стала працювати вчителем початкових класів в рідній школі.
Випускники школи повертаються в рідні стіни вчителями: Омельченко Раїса Нестерівна – вчитель історії, зараз на заслуженому відпочинку; Сухорукова Олена Василівна – вчитель початкових класів, організатор заходів художньої самодіяльності, активістка, співачка і поетеса школи; Гусь (Борисовська) Яніна Сергіївна – вчитель початкових класів, навчає дітей співати, танцювати, організовує виступи художньої самодіяльності, Фоменко (Бігун) Марина Сергіївна - педагог-організатор, за фахом вчитель початкових класів та економіки.
В останні роки школа поступово оновлюється, набуває сучасного вигляду: відремонтовано ганок, в кабінетах замінено старі двері на сучасні, майже всі класи укомплектовані новими меблями. В школі є комп'ютерний клас.
Життя продовжується, до школи приходять нові учні, в колектив вливаються нові вчителі. І так буде вічно…

Кiлькiсть переглядiв: 1568

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.